Головна

 

 

Консультація

«Творчий підхід до побудови еколого - розвивального середовища»

   Проблема екологічної освіти - одна з найактуальніших на сьогоднішній день. Дбайливе ставлення до природи, усвідомлення важливості її охорони і відновлення, формування правильної поведінки в природі необхідно виховувати з ранніх років. Саме з дошкільного віку необхідно закладати позитивне ставлення до природи. Специфічною рисою екологічного виховання дошкільнят є безпосередній контакт дитини з об'єктами природи, «живе» спілкування з природою і тваринами, спостереження і практична діяльність по догляду за ними, осмислення побаченого в процесі обговорення.

   Еколого - розвиваюче середовище - це умовне поняття, яким позначаються спеціальні місця в дитячому саду, де природні об'єкти згруповані певним чином, і які можна використовувати в педагогічному процесі екологічного виховання дітей, в пізнавальних і оздоровчих цілях, для розвитку у дітей навичок праці, для і пропаганди екологічних знань серед дорослих, еколого -естетичному розвитку, формування моральних якостей, формування екологічно грамотної поведінки. Спостереження практики педагогів дитячих садків показують, що вихователі приділяють недостатню увагу цьому аспекту, посилаючись при цьому на брак матеріальних засобів і складність організації процесу.

   Створюючи еколого - розвиваюче середовище, необхідно враховувати період навчання, сезонність. Так, восени групу необхідно прикрашати букетами осінніх квітів і листям, на підносах виставляти зібраний урожай; взимку вікна прикрашаються сніжинками, прикрашеною ялинкою, силуетами казкових героїв, Зроблених з паперу дітьми і педагогами.
  Таким чином, еколого - розвиваюче середовище - це особливим чином організоване соціокультурне і педагогічний простір, в рамках якого об'єднується кілька взаємопов'язаних підпросторів, що створюють найбільш сприятливі умови для розвитку і саморозвитку кожного включеного в неї суб'єкта. Елементи еколого - розвивального середовища дитячого садка:

  Будь-яка розвиваюче середовище складається з різноманітних елементів, кожен з яких виконує свою функціональну роль. З точки зору екологічної освіти можна виділити традиційні та нетрадиційні для дошкільних установ елементи розвиваючої предметного середовища.

Виділяють наступні такі елементи і їх функціональну роль:

ü  Екологічна кімната Навчальна, релаксіціонна

ü  Лабораторія Навчальна, пізнавальна діяльність, розумовий розвиток.

ü  Живий куточок Релаксаційна, пізнавальна, розвиток емоційної сфери, придбання навичок догляду за живими організмами, виховання, дбайливого ставлення до живих істот.

ü  Зимовий сад Оздоровча, релаксаційна, пізнавальна, придбання навичок догляду за живими організмами

ü  Бібліотека Пізнавальна, формування інтересу до читання.

ü  Екологічна стежка Пізнавальна, розвиток емоційної сфери, спілкування з природою.

ü  Город, сад Виховання трудових навичок, естетична, пізнавальна, оздоровча, розвиток емоційної сфери, вироблення навичок екологічно безпечної поведінки.

ü  Територія дитячого садка (ландшафтні архітектурні об'єкти) Пізнавальна, естетична, розвиток емоційної сфери.

ü  Музей, картинна галерея Краєзнавча, пізнавальна, історична, етнографічна, ландшафтна, культурна, сімейна, естетична.

ü  Ізостудія (художня студія, дизайн-студія Еколого-естетична, емоційна.

ü  Театральна студія Естетична, розвиток фантазії, мови, акторських даних через участь в екологічних постановках.

ü  Музичний зал Еколого-естетична

ü  Фізкультурний зал Оздоровлення, розвиток емпатії до живих істот, фізичний розвиток.

ü  Басейн Оздоровча, ігрова, пізнавальна

ü  Коридори, холи Пізнавальна, розвиваюча, естетична

ü  Комп'ютерний клас (або окремі комп'ютери) Розвиток інтелектуальних здібностей, навичок роботи на комп'ютерах, моделювання ситуацій, рішення ситуативних завдань.

ü  Куточки в групах (експериментальні, природні, виставкові) Пізнавальна, естетична, емоційний розвиток, розвиток уяви, набуття навичок самостійної роботи.

ü  Фітобар Оздоровча, пізнавальна, релаксационная.

  Всі описані в таблиці елементи, можуть бути об'єднані в екологічний комплекс дошкільного закладу. Ядро такого комплексу складають екологічна кімната, куточок природи (зимовий сад, лабораторія і куточки в групах) Розглянемо докладніше основні елементи екологічного комплексу.

1. Куточок природи.

Є обов'язковим елементом в кожній віковій групі. Куточок природи - це місце постійного спілкування малюка з рослинами і тваринами. У куточку природи діти можуть проводити цікаві спостереження за природними об'єктами, піклуватися про них. Утримання об'єктів і матеріалів куточка природи:

- кімнатні рослини;

- декоративні тварини;

- календар погоди і природи;

- альбоми, гербарії, які містять матеріал природознавчого характеру;

- художня література про природу;

- дидактичні ігри природознавчого змісту;

- різні природні матеріали;

- обладнання для організації праці в природі;

- обладнання для організації дослідницької  діяльності;

- моделі, що відображають предмети і явища природи.

Всі об'єкти, предмети, матеріали куточка природи повинні бути яскравими, барвистими, емоційно привабливими, доступними дітям.

2. Екологічна кімната.

Призначена для проведення організованих занять з дітьми еколого-природничого змісту. Тут зібрані всі необхідні ілюстративні, макетні, плакатні матеріали екологічного змісту, карти, схеми, моделі, дидактичні ігри. Звичайно, не всі дошкільні установи можуть виділити великі приміщення для екологічної кімнати, однак при бажанні завжди можна знайти вихід з положення, перетворивши деякі підсобні приміщення.  Залежно від розмірів, кімната підрозділяється на ряд функціональних зон:

- зона навчання. (Тут розміщуються стіл для педагога і невеликі столи для дітей);

- зона колекцій (призначена для знайомства дітей з різними природними об'єктами);

- зона релаксації (є куточок з різноманітними кімнатними рослинами, акваріумами, альпійською гіркою, фонтаном) Призначена, насамперед, для відпочинку дітей, самостійних ігор і для вироблення навичок догляду за рослинами;

- зона бібліотеки (куточок, в якому зібрані барвисті книги, енциклопедії для дітей, тут можуть перебувати ляльки - казкові персонажі, які використовуються на заняттях з екології, глобуси, дитячі атласи. Тут же розташовується технічний комплекс - телевізор, проектор для слайдів і самі слайди , музичний центр.

3. Зимовий сад і живий куточок

У зимовому саду можуть бути розміщені не тільки все програмні рослини, необхідні для ознайомлення дітей кожного дошкільного віку, а й рослини екзотичні, що дозволить показати дітям різноманіття світу рослин. У живому куточку можуть бути зосереджені всі можливі декоративні кімнатні тварини (морські свинки, хом'ячки, хвилясті папуги, канарки, акваріумні рибки, черепахи та ін.). Живий куточок комплектується відповідно до таких принципів:

-          Краєвидний - представлені природні об'єкти рідного краю;

-          Географічний - представлені тварини і рослини різних країн, континентів;

-          Біологічний - представлені рослини різних життєвих форм (деревовидні, чагарникові, трав'янисті, ліани);

-          Природоохоронний - відзначені декоративні тварини та кімнатні рослини, які живуть в Україні в домашніх умовах, а на Батьківщині є охоронюваними.

4. Лабораторія

Призначена для організації дитячої елементарно-дослідницької діяльності в природі. Можна виділити кілька видів лабораторій:

- лабораторія в окремому приміщенні,

- в екологічній кімнаті,

- в групі (міні-лабораторія)

- лабораторія на території дитячого садка.

У лабораторії зручно зберігати природні матеріали, призначені для проведення різних досліджень: пісок, глину, каміння, насіння рослин.

  5. Музей природи рідного краю

Дозволить познайомити дошкільнят з природними особливостями рідного краю, з використанням ресурсів і ставленням людей і природи, з екологічними проблемами на прикладі свого регіону. Змістовне наповнення музею природи:

1. Зона колекцій - гербарії, колекції об'єктів неживої природи рідного краю (мінералів, черепашок, зразки піску, глини, різних грунтів і т. д.).

Принципи відбору об'єктів зони колекції.

-          доступність об'єктів для збору (включаються тільки ті об'єкти, які доступні для збору самим дітям і їх батькам);

-          різноманітність об'єктів;

-          краєвничий принцип (представлені природні об'єкти рідного краю);

-          природоохоронний принцип (не включати до складу об'єктів колекції і опудала тварин, а також охоронювані, рідкісні та зникаючі види рослин;

-          безпеку (об'єкти повинні бути чистими і не повинні бути алергенами).

2. Моделі, що відображають характерні для даної місцевості рослинні угруповання та екосистеми (ліс, луг, водойма, поле).

3. Ілюстративно-наочний матеріал, який містить відомості про лікарські рослини, рослинах і тваринах як широко поширених, так і рідко зустрічаються в даній місцевості.

4. Різні карти, що відображають тваринний і рослинний світ Батьківщини.

  А також, в музеї рідного краю може бути зібраний різноманітний ілюстративний матеріал, що відображає природоохоронну діяльність дошкільного закладу: фотографії, слайди, що відображають проведення суботників по посадці дерев, прогулянки в природу, зимову підгодівлю птахів, свята в природі і т. д. Так само може бути представлена ​​виставка виробів з природного матеріалу.

6. Екологічна стежка

Цікава форма організації спілкування дітей зі світом природи. У дошкільних установах екологічні стежки виконують пізнавальну, розвиваючу, естетичну, оздоровчу функції.

Виділяють три основні типи екологічних стежок:

- на території дошкільного закладу;

- в природних або наближених до них умовах (приміський ліс, парк, сквер і т. д.);

- в приміщенні дитячого садка.

Можливими об'єктами екологічної стежки можуть бути галявина, ділянку лісу, старі розрослися дерева, алея, дерева з годівницями, пташиними гніздами, культурні посадки - клумби, розарій, сад, город

Уздовж стежки або поблизу неї можна:

ü  посадити типові для даної місцевості дерева і чагарники;

ü  близько хвойних дерев, якщо такі є на ділянці, посадити нові види;

ü  здійснити посадку екзотичних для даної місцевості деревних рослин;

ü   влаштувати фіто огород - посадку лікарських трав;

ü  посадити рідкісні для даної місцевості рослини;

ü  під старої ялиною (якщо така є на ділянці) влаштувати «барометр»: на перетині з нижньої гілкою зміцнити в землю стійку з умовними розподілами - місце перетину гілки і стійки в момент середньої вологості повітря відзначається як нульову поділку; вгору йдуть ділення, що показують сухість повітря, вниз - його насичення вологою.

 Крім рослинних, на екологічній стежці добре мати об'єкти тваринного світу. В першу чергу необхідно виявити і врахувати, які тварини, де і в який час року з'являються на ділянці дитячого садка. На стежці можуть бути місця, призначені для екологічно – направленої діяльності дітей і дорослих:

-  хатинка «Айболіта» (станція швидкої допомоги рослинам і тваринам) - місце зберігання інвентарю та матеріалів, за допомогою яких доглядають за живими об'єктами;

- майданчик для відпочинку - спеціально обладнане місце, де діти можуть посидіти під навісом за столами; це не тільки місце відпочинку, тут дошкільнята можуть поділитися враженнями про побачене в природі, зайнятися виготовленням виробів з природного матеріалу, образотворчої діяльністю.

   Таким чином, грамотно організована предметно-розвиваюче середовище екологічного змісту забезпечує формування у кожної дитини потреби у взаємодії, спілкуванні з об'єктами природи, допомагає сформувати пізнавальне ставлення до неї і забезпечує становлення ціннісного ставлення до всього живого.

 

 

Консультація для батьків    

«Дослідно-експериментальна діяльність як один із чинників пізнавального розвитку дітей»

    Життя у всіх її проявах стає все різноманітніше і складніше; вона чим далі, тим більше вимагає від людини не шаблонних, звичних дій, а рухливості мислення, швидкого орієнтування, творчого підходу до вирішення великих і малих завдань.

   Перед державою, школою, дошкільним закладом та батьками постає завдання надзвичайної важливості: домогтися того, щоб кожна дитина виросла не тільки свідомим членом суспільства, не тільки здоровим і міцним чоловіком, але і - обов'язково! - ініціативним, думаючим, здатним на творчий підхід до будь-якої справи. Саме на це вказується в законі "Про освіту". Активна життєва позиція може мати підставу, якщо людина мислить творчо, якщо бачить можливість для вдосконалення. Шлях становлення творчої особистості складний, важкий. Але ці великі труднощі можуть дати і великі радості, причому радості вищого людського порядку - радість подолання, радість відкриття, радість творчості.

   Будь-яка діяльність протікає більш ефективно і дає якісні результати, якщо при цьому в особистості є сильні мотиви, яскраві, глибокі, що викликають бажання діяти активно, з повною віддачею сил, долати життєві труднощі, несприятливі умови, обставини, наполегливо просуватися до наміченої мети

   Одним з таких видів діяльності є експериментування. У роботах багатьох вітчизняних педагогів Н. Н. Поддьякова (1995 рік, А. П. Усовой, Е. Л. Панько йдеться, що "дитяче експериментування претендує на роль провідної діяльності в період дошкільного розвитку", і виділяють основну особливість цієї пізнавальної діяльності: дитина пізнає об'єкт в ході практичної діяльності з ним, здійснювані дитиною практичні дії виконують пізнавальну, орієнтовно-дослідницьку функцію, створюючи умови, в яких розкривається зміст даного об'єкта.

   Дослідно - експериментальна діяльність дозволяє об'єднати всі види діяльності і всі сторони виховання, розвиває спостережливість і допитливість розуму, розвиває прагнення до пізнання світу, все пізнавальні здібності, вміння винаходити, використовувати нестандартні рішення у важких ситуаціях, створювати творчу особистість Китайське прислів'я говорить: "Розкажи - і я забуду, покажи - і я запам'ятаю, дай спробувати - і я зрозумію". Засвоюється все міцно і надовго, коли дитина чує, бачить і робить сам. Ось на цьому і базується активне впровадження дитячої дослідно-експериментальної діяльності в практику роботи ЗДО.

У процесі організації дослідно-експериментальної діяльності рішаються наступні завдання:

ü  створення умов для формування основного цілісного світобачення дитини старшого дошкільного віку засобами фізичного експерименту.

ü  розвиток спостережливості, вміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати, розвиток пізнавального інтересу дітей в процесі експериментування, встановлення причинно-наслідкового залежності, вміння робити висновки.

ü  розвиток уваги, зорової, слухової чутливості.

ü  створення передумов формування у практичних і розумових дій.

Дослідно-експериментальну діяльність можна розподілити за напрямками:

§  жива природа: характерні особливості сезонів різних природно-кліматичних зон, різноманіття живих організмів і їх пристосованість до навколишнього середовища.

§  нежива природа: повітря, грунт, вода, магніти, звук, світло.

§  людина: функціонування організму, рукотворний світ, матеріали і їх властивості.

Орієнтовна модель навчання дітей організації експериментування:

Етапи навчання Прийоми Навички дослідницької діяльності

Мотивація діяльності - створення розвивального середовища;

- проблемні ситуації; стійкий інтерес

- інтрига і сюрпризні моменти, планування, вибір засобів, реалізація та формулювання висновків експерименту за підтримки педагога

1 етап Педагог ставить проблему і починає її рішення, діти самостійно здійснюють вирішення проблеми - навідні запитання;

- шанобливе ставлення до будь-яких висловлювань дитини, його діям;

- надання свободи вибору, дій і переміщення в просторі Самостійне планування, реалізація експерименту; формування мети і найпростіших гіпотез за допомогою педагога; графічне фіксування результатів

2 етап Педагог ставить проблему, діти самостійно знаходять її рішення і здійснюють експеримент - проблемні питання;

- поповнення куточка новими матеріалами і предметами;

- прийоми міжособистісного спілкування та співпраці Самостійна організація дітьми дослідницької діяльності; фіксування результатів, формулювання висновків і рефлексія

- робота вихователя за вказівкою цілей;

- допущення неточності в діях вихователя;

3 етап Постановка проблеми, відшукування методу і розробка самого рішення здійснюються самостійно - виготовлення карток з символічним зображенням теми експерименту;

- розробка спільно з дітьми умовних графічних позначень

Структура дитячого експериментування

- постановка проблеми, яку необхідно вирішити;

- ціле покладання (що потрібно зробити для вирішення проблеми);

- висування гіпотез (пошук можливих шляхів вирішення);

- перевірка гіпотез (збір даних, реалізація в діях);

- аналіз отриманого результату (підтвердилося - не підтвердилося);

- формулювання висновків.

Перспективне планування занять по темі: "Дослідно-експериментальна діяльність дошкільнят", включає в себе:

• експериментальна діяльність, організована педагогом;

• пізнавальна безпосередня освітня діяльність з елементами експериментування;

• демонстраційні досліди, які реалізуються педагогом спільно з дітьми.

• довгострокові спостереження-експерименти.

   Перспективне планування розраховане на весь вік дошкільного періоду, і може бути реалізовано в спільній діяльності вихователя і дітей, ігровий і проектної діяльності.

   Для реалізації всього обсягу роботи необхідно створення предметно-розвиваючого середовища, яка дає можливість, проведення дослідів, спостережень, експериментів всіма вихованцями груп. Для розвитку пізнавальної активності дітей і підтримки інтересу до експериментальної діяльності, крім традиційних куточків природи не погано було б створити і постійно поповнюється дитячу екологічну лабораторію, де були б представлені різні матеріали для дослідження:

• прилади-помічники: лупи, ваги, пісочний годинник, компас, магніти;

• різноманітні посудини з різних матеріалів (пластмаса, скло, метал, кераміка);

• природний матеріал: камінчики, глина, пісок, мушлі, шишки, пір'я, мох, листя та ін.;

• утилізований матеріал: дріт, шматочки шкіри, хутра, тканини, пластмаси, пробки і ін.;

• технічні матеріали: гайки, скріпки, болти, гвоздики та ін.;

• різні види паперу: звичайна, картон, наждачний, копіювальна та ін.;

• барвники: харчові і нехарчові (гуаш, акварельні фарби і ін.);

• медичні матеріали: піпетки, колби, дерев'яні палички, шприци (без голок, мірні ложки, гумові груші та ін.;

• інші матеріали: дзеркала, повітряні кулі, масло, борошно, сіль, цукор, кольорові і прозорі скла, сито і ін.

При обладнанні куточка експериментування обов'язково потрібно враховувати наступні вимоги:

• безпеку для життя і здоров'я дітей;

• достатність;

• доступність розташування

   Матеріал для проведення дослідів в куточку експериментування можна змінювати відповідно до плану роботи.

   У процесі експериментування у дітей формуються не тільки інтелектуальні враження, а й розвиваються вміння працювати в колективі та самостійно, відстоювати власну точку зору, доводити її правоту, визначати причини невдачі дослідно-експериментальної діяльності, робити елементарні висновки.

   Інтеграція дослідницької роботи з іншими видами дитячої діяльності: спостереженнями на прогулянці, читанням, грою дозволяє створити умови для закріплення уявлень про явища природи, властивості матеріалів, речовин. Наприклад, при ознайомленні дітей з таким природним явищем, як вітер, причинами його виникнення, роллю в житті людини можна використовувати такі методичні прийоми:

• спостереження на прогулянці за рухом хмар; експеримент "Яка сила у вітру?";

• для закріплення уявлень про рух теплого і холодного повітря гра "Різний вітер" (холодний, теплий);

• читання і обговорення уривка з казки А. С. Пушкіна "Казка про царя Султана. "; вирішення екологічних завдань, наприклад: "Свєта з мамою гуляла по вулиці і милувалися хмарами. Раптом Свєта закричала; "Мама, на даху цього двоповерхового будинку виросла кульбаба! Хто її там посадив? "; "Одного разу вчені припливли на невеликий острів, щоб вивчати тварин, комах. Вони були дуже здивовані тим, що комахи майже не літали, а повзали. Виявилося, що крила їм майже не потрібні. Вчені вирішили, що у всьому винен вітер. На острові постійно дули сильні вітри. Чому бабки і жуки на цьому острові майже не літали, а повзали по землі? " і т.д.

    Відомо, що ні одну виховну або освітню задачу не можна успішно вирішити без плідної контакту з сім'єю і повного взаєморозуміння між батьками і педагогом. В індивідуальних бесідах, консультаціях, на батьківських зборах через різні види наочної агітація переконуємо батьків в необхідності повсякденної уваги до дитячих радощів і прикростей, заохочення прагнення дитини пізнати нове, самостійно з'ясувати незрозуміле, вникнути в суть предметів і явищ.

   Обов'язковою умовою ефективності роботи в організації дослідно-експериментальної діяльності є діагностика.

   Наші діти дорослішають дуже швидко, але самостійно і плідно жити вони зможуть, якщо ми сьогодні допоможемо розвиватися їх здібностям і талантам. Пробудимо інтерес до самого себе, до навколишнього світу. Тільки через дію дитина зможе пізнати розмаїття навколишнього світу і визначити власне місце в ньому.